Відсоток дітей, котрі народжуються із патологіями, на Буковині та й загалом по Україні досить великий, констатують лікарі. Деякі батьки вважають виховання дитини-інваліда занадто важким тягарем, тому відмовляються від рідної кровинки. Саме така доля спіткала маленького Володимира.
Маленькому Володимиру всього два роки. Що на хлопчика очікує щасливе майбутнє, медики прогнозувати не беруться. Вроджену ваду розвитку нервової системи після народження констатували лікарі. Розраховувати на підтримку найближчих, батька та матері, маленький пацієнт не може: вони відмовились від дитини - інваліда.
 

Роман Андрійчук, головний лікар обласної дитячої клінічної лікарні: «Дитина на сьогодні, ви бачите, тільки фізіологічні функції збережені. Звичайно, таке майбутнє в такої дитини надзвичайно складне і надзвичайно проблематичне. Нічого доброго у майбутньому її не очікує. І тому саме те, до чого я веду, що генетичне обстеження вчасне, дає змогу таке попередити».
Деякі патології завдяки хірургічному втручанню, а також іншим методам на сьогодні виліковуються. Проте далеко не всі. Окрім всього у таких дітей ослаблений імунітет, а отже їм важче боротися з недугами.
 

Наталія Кордунян, завідувач інфекційним відділенням обласної дитячої клінічної лікарні: ««Наиболее часто сейчас встречаются врожденные пороки сердца и врожденные пороки развития центральной нервной системы. Это заболевания, которые сопровождаются в дальнейшем психомоторным отставанием ребенка в развитии, дети – инвалиды полные. Это такие, как гидроцефалия, это детские церебральные параличи, это болезни Дауна».
А це – останнє слово техніки. Саме завдяки такому обладнанню у немовлят з неймовірно маленькою вагою з’являється шанс на життя. Лише одне таке робоче місце вартує близько п’ятисот тисяч гривень.
 

Олександр Шелігацький, в.о. заввідділення інтенсивної терапії новонароджених: «680 грамів в нас поступали дітки, котрих вдалося вилікувати. І дуже часто до на потрапляють дітки з вадами розвитку серця, яких ми транспортуємо в першу другу добу у місто Київ».
Маленький Мар’ян з’явився на світ також із відхиленням від норми. В той час, коли звична вага новонародженого близько трьох кілограмів, він важив всього - на - всього більше кілограма.
 

Людмила Каленюк, матір: «Коли я його вперше побачила – я заплакала. Чесно вам скажу, дуже страшно було, боялася. Я навіть памперси йому поміняти…я плакала, я не хотіла, я просила медсестричок. Тому що мені було дуже страшно. Він дуже малесенький був».
Наразі завдяки любові матері Людмили та допомозі лікарів хлопчик успішно набирає кілограми, а також тішить своєю безпосередністю оточуючих.
 

1. Думка

Я навіть підтримую батьків... і вважаю що порада лікаря, що до генетичного обстеження, цілком вірна, і має стати обовязковою процедурою майбутніх сімей.